Онищук Едуард Павлович

Версія від 06:04, 31 березня 2026, створена Rda-pedenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні === '''12.12.1975 – 14.08.2025''' === Позивний: «Адмін» Солдат. Командир відділення-командир екіпажу безпілотних літальних комплексів РУБпАК «ПЕГАС» 1 окремої важкої механізованої Сіверської бригади в/ч А1815. Навчався: Перегон...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

12.12.1975 – 14.08.2025

Позивний: «Адмін»

Солдат. Командир відділення-командир екіпажу безпілотних літальних комплексів РУБпАК «ПЕГАС» 1 окремої важкої механізованої Сіверської бригади в/ч А1815.

Навчався: Перегонівська середня загальноосвітня школа №1;

Миколаївський політехнічний технікум;

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».

Працював:

1993, 1995-1999 - слюсар-ремонтник КВП і А ТЕЦ Перегонівського цукрового заводу;

2002-2005 – менеджер МПП «АСВА»;

2005-2008 – менеджер ТОВ «Артіль-буд»;

2008-2009 – провідний спеціаліст ВАТ «Комерційний Банк Надра»;

2009-2011 – Системний адміністратор відділу інформаційних технологій ТОВ «Мировая Карта»;

2011-2018 – керівник відділу технічної підтримки та експлуатації ІТ інфраструктури ТОВ «СУШИЯ»;

2018-2023 – керівник відділу системного адміністрування та технічної підтримки ТОВ «Юніверсал Лоджистік».

Хобі:

риболовля, відпочинок на природі, подорожі, плавання.

Головні принципи:

справедливість та чесність.

Життєва позиція:

·       Завжди прагнув бути корисним для України;

·       Жив так, щоб було що згадати.

Військовий шлях:

1993-1995 – проходив строкову військову службу;

30.11.2023-03.01.2024 – вступив до лав ЗСУ, пройшов базову загально-військову підготовку у навчальному центрі військ зв’язку (А3990);

04.01.2024-07.02.2024 – пройшов фахову підготовку рядового складу у навчальному центрі військ зв’язку (А3990), і здобув кваліфікацію спеціаліста зв’язку;

08.02.2024 – приєднався до 1-шої окремої важкої механізованої Сіверської бригади (А1815) та приступив до служби на Запорізькому напрямку Донецької області;

У червні 2024 року отримав поранення. Після реабілітації та ротації продовжив воювати на Курському напрямку;

У вересні 2024 року, під час Курської операції опинився в оточенні й був важко поранений, проте завдяки навичкам орієнтування на місцевості, здобутих при службі, як оператор ударних БПЛА, зміг не лише дістатися точки евакуації, а й вивести шістьох побратимів із суміжного підрозділу;

09.12.2024 – отримав сертифікат пілота ударних БПЛА за кваліфікацією Оператор БПЛА мультироторного типу «КАЖАН»;

Далі продовжив військову службу на Сумському напрямку;

У квітні 2025 року знову отримав поранення, після – повернувся у стрій;

14 серпня 2025 року – загинув при виконанні бойового завдання поблизу н. п. Мар’їне Сумської області.

Нагороджений:

- медаллю «За поранення».

Вічна пам’ять Герою!