Куриленко Андрій Володимирович

Версія від 05:44, 31 березня 2026, створена Rda-pedenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні === '''30.06.1989 – 02.10.2025''' === Позивний: «БАРНІ» Солдат. Водій 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 штурмового батальйону 5 ОШБр. Навчався у ліцеї № 303 м.Києва. У 2012 році закінчив ВНЗ «Відкритий міжнародний у...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

30.06.1989 – 02.10.2025

Позивний: «БАРНІ»

Солдат. Водій 1 мінометного взводу 1 мінометної батареї 3 штурмового батальйону 5 ОШБр.

Навчався у ліцеї № 303 м.Києва.

У 2012 році закінчив ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» і здобув ступінь вищої освіти бакалавр за напрямом «Фінанси і кредит».

з 2013 року працював в Філії «УКРАВТО НА СТОЛИЧНОМУ», фахівцем з сервісу. З 2018 року був переведений на консультанта сервісу КІА, а з 2019 року почав займати посаду консультанта по роботі з корпоративними клієнтами сервісу.

Хобі: цікавився автомобілями та всім, що з ними пов’язано. У вільний час грав у комп’ютерні ігри, дивився документальні й наукові фільми. Любив історію України, знав історичні місця Києва та цікавився географією рідної землі.

Особливе задоволення знаходив у поїздках нічним Києвом — у ці моменти Андрій відчував свободу, спокій і натхнення.

Головні принципи: відповідальний за кожен свій вчинок, наполегливий у досягненні мети, щиро допомагав іншим і завжди залишався чесним.

Спокійний, врівноважений, вихований — з глибокою повагою ставився до батьків. Цінував та беріг свою сім’ю, завжди підтримував близьких, залишаючись доброзичливою та уважною людиною для всіх навколо.

Життєва позиція: завжди жив за власними принципами, відстоював свою думку та ніс відповідальність за вибір.

Жив чесно, відкрито й гідно, залишаючись Людиною за будь-яких обставин.

Служив Україні з честю, пліч-о-пліч із побратимами, завжди готовий був прийти на допомогу, незважаючи на перешкоди. Боровся за свободу та гідність свого народу, надихаючи власним прикладом мужності й відданості.

Військовий шлях: 27 лютого 2024 року став на захист Батьківщини, доброволець. Базову військову підготовку проходив у військовій частині А3321.

06 квітня 2024 року був зарахований до списків особового складу в/ч А4010 (5 ОШБр) на посаду водія. З перших же днів зарахування був направлений до району виконання бойових дій на Донецький напрямок.

Загинув поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського р-ну Донецької обл.

Нагороджений:

- нагрудним знаком «Ветеран війни-учасник бойових дій»;

- орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

- орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).

Андрій був надійним чоловіком і люблячим батьком.

Виховував доньку прикладом сміливості, честі та доброти. Його любов і підтримка завжди були опорою для рідних.

Мріяв про подорожі та відкриття світу разом із сім’єю. Пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав і любив.

Назавжди в строю!

Вічна пам’ять та слава Герою!