Кубай Юрій Іванович

Версія від 13:18, 22 жовтня 2025, створена Tovstyka (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

28.08.1970 – 16.04.2025

Позивний: «Батя»

Старший солдат, старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А4741 Сухопутних військ ЗСУ.

Юрій Іванович народився 28 серпня 1970 року в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у сім’ї колгоспників Івана та Олександри. Він був третьою дитиною в родині, маючи старших брата та сестру.

Своє дитинство Юрій провів у Кищенцях. Після закінчення 10 класів пройшов школу ДОСААФ і здобув професію водія, яка стала основною у його житті.

У 1988 році Юрія призвали до лав армії, де він служив у Києві водієм, перевозив учнів танкового училища. Після служби у 1991 році працював водієм у Маньківському ДФСТ «Колос», де перевозив спортсменів і відповідав за життя дітей.

У 1993 році Юрій переїхав до Києва і працював у Головному управлінні МВС, де пропрацював до 1999 року. Потім працював водієм у компаніях «Квант-Ефір» (1999–2004) та «Квіза-Трейд» (2004–2020).

У 1994 році одружився зі Світланою. У подружжя народилися син Максим та донька Марґаріта. Юрій Іванович виховав дітей і став дідусем двох онучок — Вероніки та Лізи.

Повернувшись на Маньківщину у 2021 році, Юрій придбав будинок у селі Мала Маньківка.

24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення Росії, він став на блокпост, а весною того ж року без вагань пішов добровольцем захищати рідну землю та Україну.

Юрій служив у в/ч 4741, проходив службу у Рогах, Полтаві, Харкові, Запоріжжі. Брав участь у бойових завданнях, був серед 150 військових, які потрапили під обстріл в учбовій частині Дніпропетровська.

28 серпня 1970 — 16 квітня 2025. Юрій Іванович загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Багатир Волноваського району Донецької області.

Його пам’ять житиме у серцях рідних, друзів та побратимів.

Вічна слава Герою!