Сівачук Сергій Станіславович

08.03.1973 – 16.06.2025

Позивний: «Бук»

Капітан Перший заступник начальника 1 відділу прикордонної служби 2 ПКШР 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.   

Навчався: Школа 217 Дарницького району м.Києва Військове авіаційне технічне училище м. Васильків Київська обл. Працював на різних посадах, сфера тех. обслуговування автомобілів

Хобі: спорт, активні види відпочинку

Головні принципи: Чесність, порядність, відповідальність, доброта та готовність допомогти кожному, хто потребує підтримки.

Життєва позиція: Жити з гідністю, бути корисним, робити добро, бути надійною опорою для близьких і друзів.

Військовий шлях: Капітан (посмертно) Сівачук Сергій Станіславович після початку збройної агресії російської федерації керуючись почуттям патріотизму та з особистих переконань, призвався на військову службу в лави 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Після відповідної підготовки в червні 2023 року у складі підрозділу був направлений для виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації до Донецької обл., м. Часів Яр, де виконував бойові завдання як старший групи, що здійснювала закріплення на визначених рубежах, що були відбиті у противника в результаті успішних штурмових операцій.

В складі підрозділу з липня 2023 року до березня 2024 року був направлений для виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації на Харківському напрямку. З прибуттям на визначену ділянку одразу з підрозділом зайшов до взводного опорного пункту та організував створення інженерних споруд для ведення оборонного бою, укриття особового складу та техніки. Підрозділ Сергія ніс службу у безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення на державному кордоні України в умовах артилерійських та мінометних обстрілів, атак ФПВ дронів (протягом липня 2023 – січня 2024 року більше 500 разів), наявності мінних полів (в тому числі й не позначених). Під керівництвом Сергія особовий склад облаштував вогневі позиції наявних засобів таким чином, що надало змогу здійснювати успішне вогневе ураження противника. З березня по вересень 2024 року, у складі підрозділу приймав участь у здійсненні заходів з охорони та оборони державного кордону у Рівненській та Чернігівській областях. В вересні 2024 року був направлений для виконання бойових завдань на території держави-агресора на Курському напрямку. З прибуттям на визначену ділянку одразу організував створення інженерних споруд для ведення оборонного бою, укриття особового складу.

Під час чергової атаки противника Сергій отримав важке поранення, незважаючи на гостру обстановку, самотужки надав собі першу медичну допомогу та поранений в очікуванні евакуації, здійснення якої було ускладненим через постійні обстріли по місцевості, продовжив ще 3 дні очолювати позицію, вміло керуючи особовим складом в оборонному бою, що не дозволило противнику прорвати рубіж оборони. Після здійснення евакуації Сергія було направлено на лікування. Після проходження тривалого курсу лікування та реабілітації в листопаді 2024 року Сергій повернувся до першого відділу прикордонної служби та продовжив службу. З середини листопада 2024 року активно приймав участь у веденні оборонних дій на державному кордоні України з рф в Сумській області, в районі н.п. Яструбщина, де постійно виходив на виконання бойових і спеціальних завдань старшим на позиції, оскільки мав беззаперечний авторитет серед особового складу. 16 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання у н.п. Яструбщина Сумської обл., капітан Сівачук Сергій Станіславович загинув.

Нагороджений:

- медаллю «За мужність в охороні державного кордону»;

- медаллю «За сумлінну службу»;

- медаллю «За оборону України»;

- орденом "За мужність" lll ступеню (посмертно).

Вічна пам’ять Герою!