Остапович Сергій Олександрович

Матеріал з darnytsa_hero
Версія від 08:14, 24 березня 2026, створена Rda-pedenko (обговорення | внесок) (Створена сторінка: міні === '''18.05.1988 – 18.08.2025''' === Сергій народився та виріс у місті Києві, яке було для нього рідним домом і частиною серця. Тут він пройшов свій життєвий шлях. Закінчив Київську академію муніципального управління,...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

18.05.1988 – 18.08.2025

Сергій народився та виріс у місті Києві, яке було для нього рідним домом і частиною серця. Тут він пройшов свій життєвий шлях.

Закінчив Київську академію муніципального управління, та отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Автоматика та автоматизація на транспорті".

Та здобув кваліфікацію інженер з автоматизації на транспорті.

У мирному житті працював зварювальником вищого розряду — був відповідальним, надійним. Найбільшою цінністю для нього була родина та час, проведений із близькими.

Ще зі шкільних років Сергій мріяв стати військовим.Через стан здоров’я ця мрія тоді не здійснилася. Та коли настав час захищати Батьківщину, він без вагань став до строю.

У травні 2025 року вперше взяв до рук зброю й проходив службу солдатом-кулеметником у складі 425-го окремого штурмового полку «Скеля».

Сергій ніс службу на одному з найзапекліших напрямків — Сумському.

18 серпня 2025 року він загинув під час виконання бойового завдання, віддавши своє життя за Україну, мир та майбутнє своїх дітей.

Сергію Остаповичу назавжди 37.

У невимовному болю та скорботі залишилися мама — Любов Федорівна, батько — Олександр Володимирович, дружина Юлія, сини Тимур і Остап, численні рідні, друзі та бойові побратими.

У серцях усіх, хто знав Сергія, він назавжди залишиться світлою, щирою та мужньою людиною.

Сергій Остапович — назавжди в строю Небесного воїнства.

Вічна пам’ять Герою.