Трепільченко Едуард Юрійович

Матеріал з darnytsa_hero
Версія від 09:06, 14 жовтня 2025, створена Wiki (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трепільченко Едуард Юрійович

02.01.1988 - 20.05.2022

У бою з російськими окупантами під Ізюмом на Харківщині загинув боєць 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр»Едуард Трепільченко, відомий побратимам під позивним «Ахіллес».

Едуард народився 2 січня 1988 року в місті Луганськ. Тут він закінчив школу та юридичний факультет Політехнічного коледжу, а у 2012 році вступив до Луганського національного університету внутрішніх справ імені І.О. Дідоренка.

З 2007 по 2008 рік проходив строкову службу в Збройних Силах України.

Коли у 2014 році росія розпочала агресію проти України, уродженець Луганська не зміг залишатися осторонь. Едуард став добровольцем батальйону «Донбас», а згодом приєднався до 93-ї бригади «Холодний Яр», у складі якої боронив державу в найгарячіших точках фронту.

Його побратими згадують, що позивний «Ахіллес» він носив недарма — був мужнім, витривалим і непохитним, завжди готовим стати на захист тих, хто поруч.

У 2015 році він офіційно вступив до лав Збройних Сил України, де ніс службу до 2020 року.

Демобілізувавшись, не полишав військових друзів, допомагав побратимам і продовжував активно жити ідеєю захисту України.

Коли над країною знову нависла загроза, 23 лютого 2022 року, ще до початку повномасштабного вторгнення, Едуард прийшов до військкомату, щоб повернутися до строю.

У перший день великої війни він подбав про свою родину, допоміг друзям, а вже наступного дня вирушив до рідної бригади.

Попри важкі бойові завдання, Ахіллес знаходив сили підтримувати інших — не лише побратимів, а й близьких. Турбувався про хвору матір, підбадьорював друзів, підтримував бойовий дух навіть тих, хто служив у інших підрозділах.

«Він був надійним плечем для всіх — побратимів, друзів і рідних. Захищав не лише Україну, а й кожного, хто був поруч. Він не терпів несправедливості, завжди діяв чесно, обережно, але безстрашно», — згадує журналістка і волонтерка Ольга Коновалова.

Брат Олександр додає:

«Якби всі побратими змогли приїхати на прощання з ним, фронт би залишився без захисників. Кожен розвідник 93-ї бригади мав за честь виконувати завдання поруч із Ахіллесом».

20 травня 2022 року, під час бою поблизу міста Барвінкове на Ізюмському напрямку, Едуард загинув, прикриваючи своїх товаришів. Він тримав у руках «Джавелін», готуючись знищити ворожий танк, але постріл противника виявився першим…

Йому було 34 роки.

Похований Герой на Бортничанському кладовищі у Києві.

«Мій брат жив мрією про Перемогу і робив усе, що міг, щоб наблизити її», — говорить його брат Олександр.

Україна втратила справжнього Сина, відважного Воїна і людину великого серця

Нагороджений:

Орден «За мужність» III ступеня


Вічна пам’ять Герою України — Едуарду Трепільченку!

Герої не вмирають.