Нікітін Віталій Сергійович

10.05.1985 – 16.11.2025

Позивний: «Нік»

Солдат. Навідник 101 окремої бригади охорони Генерального штабу ЗСУ імені генерал-полковника Геннадія Воробйова 2 батальйону в/ч А0139.

Навчався: школа №261 м. Києва 1992- 2000р. Київський технікум залізничного транспорту 2000-2004р. 2004-2005р. Служба в армії. Національний транспортний університет 2008-20011 роки.

Працював: ВАТ "Грат" ТОВ"Амако Україна" "Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо" -слюсар 4 розряду заготівельної дільниці

Хобі: футбол, ландшафтний дизайн

Головні принципи: Справедливий, відповідальний, чесний. Допускав до свого життя лише найближчих, тих кому довіряє і кому міг довіритись сам, не байдужих.

Життєва позиція: Позитивний, впертий, готовий до нових викликів, але спираючись на досвід. Друзі і близькі могли довірити найпотаємніше, знаючи, що він підтримає і не засудить. Спокійний лідер в колективі. Вливаючись в колектив тихо і не помітно згуртовував всіх отоючих біля себе. Принциповий, його принципи були прості і чіткі: бути чесним, справедливим і об'єктивним.

Військовий шлях: Служба в армії:2004-2005 роки. У 2014 став в лави ЗСУ, брав участь в АТО, із 25.09.2014 по 05.03.2015 йшов захищаючи своїх близьких, щоб війна не дісталась до його дому: був під Мар'їнкою, Курахове Донецької області. 24.02.2022 знову став на Захист Батьківщини, думаючи в першу чергу про захист своїх близьких. Пройшов бої в Донецькій, Харківській області, в областях України в самих гарячих точках. Завжди залишався відповідальним і стриманим.

Загинув поблизу населеного пункту Куп'янськ Куп'янського р-ну Харківська обл.

Нагороджений:

- відзнакою Президента України «За оборону України»;

- медаллю «За поранення»;

- медаллю «Золотий Лев»;

- почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»;

- орденом «За мужність» III ступеня.

Вічна пам’ять Герою!