Олефіренко Євген Валерійович: відмінності між версіями

мНемає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Олефіренко Євген Валерійовч.jpg|міні]]
[[Файл:Олефіренко Євген Валерійовч.jpg|міні]]


=== 27.09.1988 - 07.07.2022 ===
=== '''27.09.1988 07.07.2022''' ===
Молодший лейтенант, командир 3 взводу 1 роти спеціального призначення.
Молодший лейтенант, командир взводу Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.


Загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поблизу н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.
Євген народився і прожив усе життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеції. Як історик, він особливо цікавився історією України та воєнною історією.


Олефіренко Євген Валерійовч народився 27.09.1988 прожив все життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеці. У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі.
У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі. Він бачив Україну сучасною, цікавою, успішною державою — зручною для життя й привабливою для туристів з усього світу. Про таку Україну він мріяв і такою її щоденною працею будував.


У 2014-му навчався у Національному університеті оборони, освоював військові спеціальності.
Після початку російсько-української війни у 2014 році Євген цілеспрямовано готувався до захисту Батьківщини. Навчався у Національному університеті оборони, опановував військові спеціальності, готував себе й надихав інших.


24-те лютого Євген зустрів у військовій формі і з рюкзаком. Він мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони, а закінчив свій бойовий шлях у Першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна.
24 лютого 2022 року Євген зустрів у військовій формі й з рюкзаком. Він мобілізувався до 206-го Київського батальйону територіальної оборони, а свій бойовий шлях завершив у Першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна.


За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. В останні тижні його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим.
За час служби Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищали Україну, та командував взводом. У останні тижні перед загибеллю його підрозділ до останнього обороняв Лисичанськ на Луганщині, і Євген зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста без втрат.


07.07.2022 загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поблизу н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.
7 липня 2022 року, перебуваючи на бойовій позиції поблизу села Григорівка Бахмутського району Донецької області, молодший лейтенант Євген Олефіренко загинув від поранень, несумісних із життям, командуючи взводом і не відступивши перед ворогом жодного метра української землі.


Вічна слава Герою!
Нашому Герою назавжди залишиться 33 роки.
 
'''Вічна пам’ять і слава Герою України!'''