Олефіренко Євген Валерійович: відмінності між версіями

Матеріал з darnytsa_hero
Перейти до навігації Перейти до пошуку
DeleteAcc (обговорення | внесок)
Створена сторінка: міні Олефіренко Євген Валерійовч Молодший лейтенант, командир 3 взводу 1 роти спеціального призначення. 27.09.1988-07.07.2022 Загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поб...
 
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Олефіренко Євген Валерійовч.jpg|міні]]
[[Файл:Олефіренко Євген Валерійовч.jpg|міні]]
Олефіренко Євген Валерійовч


=== 27.09.1988 - 07.07.2022 ===
Молодший лейтенант, командир 3 взводу 1 роти спеціального призначення.
Молодший лейтенант, командир 3 взводу 1 роти спеціального призначення.
27.09.1988-07.07.2022


Загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поблизу н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.
Загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поблизу н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.

Версія за 14:24, 9 жовтня 2025

27.09.1988 - 07.07.2022

Молодший лейтенант, командир 3 взводу 1 роти спеціального призначення.

Загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поблизу н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.

Олефіренко Євген Валерійовч народився 27.09.1988 прожив все життя у Києві. Вивчав історію у Києво-Могилянській академії та в університеті міста Уппсала у Швеці. У мирному житті Євген працював менеджером у готельному бізнесі.

У 2014-му навчався у Національному університеті оборони, освоював військові спеціальності.

24-те лютого Євген зустрів у військовій формі і з рюкзаком. Він мобілізувався до 206-го київського батальйону територіальної оборони, а закінчив свій бойовий шлях у Першій окремій бригаді спеціального призначення імені Івана Богуна.

За цей час Євген воював під Миколаєвом, був гранатометником і мінометником, навчав іноземних добровольців, які захищають Україну, і командував взводом. В останні тижні його підрозділ до останнього захищав Лисичанськ на Луганщині і він зумів вивести свій взвод з напівоточеного міста неушкодженим.

07.07.2022 загинув внаслідок отриманих поранень не сумісних з життям, перебуваючи на бойовій позиції поблизу н.п. Григорівка, Бахмутського р-ну, Донецької обл.

Вічна слава Герою!