Царик Євген Вікторович: відмінності між версіями
Wiki (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Wiki (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Tsaryk Evgeny Viktorovych.jpg|міні]] | [[Файл:Tsaryk Evgeny Viktorovych.jpg|міні]] | ||
=== 24.10.1989 - 09.01.2024 === | |||
Позивний: "Скорпіон" | |||
Звання: Головний сержант | |||
Посада: командир 1 кулеметного відділення кулеметного взводу 1 стрілецького батальйону в/ч А0409 | |||
Підрозділ: 30-та окрема механізована бригада імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України | |||
Загинув року у населеному пункті село Міньківка Бахмутського р-ну Донецької області. | Загинув року у населеному пункті село Міньківка Бахмутського р-ну Донецької області. | ||
Похований на Алеї Слави на Лісовому кладовищі. | |||
Царик Євген Вікторович народився та виріс в місті Києві. Закінчив у 2005 році середню загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 284 міста Києва. | |||
У 2009 році закінчив Київський технікум менеджменту транспортного будування з відзнакою. | |||
У 2012 році закінчив Державний економіко-технологічний університет транспорту і отримав повну вищу освіту за спеціальністю “Залізничні споруди та колійне господарство” і здобув кваліфікацію інженер з залізничного транспорту. | |||
Зразу після навчання в технікумі почав трудову діяльність в Дарницькій дистанції колії. | |||
У 2021 році продовжив трудову діяльність в київському метрополітені. | |||
Євген був щирим патріотом своєї країни, дуже різносторонньою людиною. Любив подорожувати Україною. Захоплювався поїздками на велосипеді та автомобілі. Мав великі плани на майбутнє. Планували з нареченою весілля після закінчення війни. Був єдиним сином у матері. | |||
З першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України добровольцем став на захист Батьківщини. Виконував бойові завдання в складі 30-та окрема механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України. | |||
Євген воював на Донецькому та Луганському напрямках. | |||
Загинув 09.01.2024 року поблизу села Міньківка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. | |||
Похований на Алеї Слави на Лісовому кладовищі міста Києва. | |||
'' Нагороджений:'' | |||
* ''нагрудним знаком “Del Gratia” 30 окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького Збройних сил України;'' | |||
* Орденом “За мужність” ІІІ ступеня. | |||