Войток Іван Петрович: відмінності між версіями
Створена сторінка: міні 19.02.1995 – 17.10.2025 Матрос. '''Водій – електрик''' 3 відділення УБпАК 1 взводу УБпАК роти БпАК 4 батальйону берегової оборони військової частини в/ч А4935. Загинув поблизу населеного пункту Комишани Херсонського р-ну Херсонської об... |
Немає опису редагування |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Photo 2026-06-04 14-15-24.jpg|міні]] | [[Файл:Photo 2026-06-04 14-15-24.jpg|міні]] | ||
19.02.1995 – 17.10.2025 | = 19.02.1995 – 17.10.2025 = | ||
Матрос. | Матрос. Водій – електрик 3 відділення УБпАК 1 взводу УБпАК роти БпАК 4 батальйону берегової оборони військової частини в/ч А4935. | ||
Із 2001 по 2012 рік навчався в середній школі №308 Дарницького району м. Києва, потім вступив до навчання до Київського залізничного коледжу. | |||
Херсонської обл. | З 2012 по 2014 працював і Київському метрополітені на посаді слюсара-ремонтника ескалаторної служби. | ||
Із 2016 року працював слюсарем по ремонту колісно-транспортних засобів у ТОВ «Інтерциклон» | |||
Хобі: мотоспорт, полювання, риболовля | |||
Головні принципи: вірність українському народу, свобода і незалежність | |||
Життєва позиція: Бути незламним | |||
Військовий шлях: | |||
17 квітня 2025 року Іван Петрович був призваний на військову службу і приступив до виконання своїх обов’язків із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України. | |||
Загинув поблизу населеного пункту Комишани Херсонського р-ну Херсонської обл. | |||
Нагороджений: | Нагороджений: | ||
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). | - орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). | ||
Вічна пам’ять Герою! | |||
Поточна версія на 10:18, 21 серпня 2026
19.02.1995 – 17.10.2025
Матрос. Водій – електрик 3 відділення УБпАК 1 взводу УБпАК роти БпАК 4 батальйону берегової оборони військової частини в/ч А4935.
Із 2001 по 2012 рік навчався в середній школі №308 Дарницького району м. Києва, потім вступив до навчання до Київського залізничного коледжу.
З 2012 по 2014 працював і Київському метрополітені на посаді слюсара-ремонтника ескалаторної служби.
Із 2016 року працював слюсарем по ремонту колісно-транспортних засобів у ТОВ «Інтерциклон»
Хобі: мотоспорт, полювання, риболовля
Головні принципи: вірність українському народу, свобода і незалежність
Життєва позиція: Бути незламним
Військовий шлях: 17 квітня 2025 року Іван Петрович був призваний на військову службу і приступив до виконання своїх обов’язків із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України.
Загинув поблизу населеного пункту Комишани Херсонського р-ну Херсонської обл.
Нагороджений:
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять Герою!