Сівачук Сергій Станіславович: відмінності між версіями
Створена сторінка: міні 08.03.1973 – 16.06.2025 Позивний: «Бук» Капітан Перший заступник начальника 1 відділу прикордонної служби 2 ПКШР 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Загинув поблизу населен... |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Сівачук Сергій Станіславович.jpg|міні]] | [[Файл:Сівачук Сергій Станіславович.jpg|міні]] | ||
08.03.1973 – 16.06.2025 | = 08.03.1973 – 16.06.2025 = | ||
Позивний: «Бук» | Позивний: «Бук» | ||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Капітан Перший заступник начальника 1 відділу прикордонної служби 2 ПКШР 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. | Капітан Перший заступник начальника 1 відділу прикордонної служби 2 ПКШР 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. | ||
Навчався: Школа 217 Дарницького району м.Києва | |||
Військове авіаційне технічне училище м. Васильків Київська обл. | |||
Працював на різних посадах, сфера тех. обслуговування автомобілів | |||
Хобі: спорт, активні види відпочинку | |||
Головні принципи: Чесність, порядність, відповідальність, доброта та готовність допомогти кожному, хто потребує підтримки. | |||
Життєва позиція: Жити з гідністю, бути корисним, робити добро, бути надійною опорою для близьких і друзів. | |||
Військовий шлях: Капітан (посмертно) Сівачук Сергій Станіславович після початку збройної агресії російської федерації керуючись почуттям патріотизму та з особистих переконань, призвався на військову службу в лави 15 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України. | |||
Після відповідної підготовки в червні 2023 року у складі підрозділу був направлений для виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації до Донецької обл., м. Часів Яр, де виконував бойові завдання як старший групи, що здійснювала закріплення на визначених рубежах, що були відбиті у противника в результаті успішних штурмових операцій. | |||
В складі підрозділу з липня 2023 року до березня 2024 року був направлений для виконання бойових завдань з відбиття збройної агресії російської федерації на Харківському напрямку. | |||
З прибуттям на визначену ділянку одразу з підрозділом зайшов до взводного опорного пункту та організував створення інженерних споруд для ведення оборонного бою, укриття особового складу та техніки. Підрозділ Сергія ніс службу у безпосередній близькості від лінії бойового зіткнення на державному кордоні України в умовах артилерійських та мінометних обстрілів, атак ФПВ дронів (протягом липня 2023 – січня 2024 року більше 500 разів), наявності мінних полів (в тому числі й не позначених). Під керівництвом Сергія особовий склад облаштував вогневі позиції наявних засобів таким чином, що надало змогу здійснювати успішне вогневе ураження противника. | |||
З березня по вересень 2024 року, у складі підрозділу приймав участь у здійсненні заходів з охорони та оборони державного кордону у Рівненській та Чернігівській областях. | |||
В вересні 2024 року був направлений для виконання бойових завдань на території держави-агресора на Курському напрямку. З прибуттям на визначену ділянку одразу організував створення інженерних споруд для ведення оборонного бою, укриття особового складу. | |||
Під час чергової атаки противника Сергій отримав важке поранення, незважаючи на гостру обстановку, самотужки надав собі першу медичну допомогу та поранений в очікуванні евакуації, здійснення якої було ускладненим через постійні обстріли по місцевості, продовжив ще 3 дні очолювати позицію, вміло керуючи особовим складом в оборонному бою, що не дозволило противнику прорвати рубіж оборони. | |||
Після здійснення евакуації Сергія було направлено на лікування. Після проходження тривалого курсу лікування та реабілітації в листопаді 2024 року Сергій повернувся до першого відділу прикордонної служби та продовжив службу. | |||
З середини листопада 2024 року активно приймав участь у веденні оборонних дій на державному кордоні України з рф в Сумській області, в районі н.п. Яструбщина, де постійно виходив на виконання бойових і спеціальних завдань старшим на позиції, оскільки мав беззаперечний авторитет серед особового складу. | |||
16 червня 2025 року, під час виконання бойового завдання у н.п. Яструбщина Сумської обл., капітан Сівачук Сергій Станіславович загинув. | |||
Нагороджений: | Нагороджений: | ||
| Рядок 18: | Рядок 38: | ||
- медаллю «За оборону України»; | - медаллю «За оборону України»; | ||
- орденом "За мужність" lll ступеню (посмертно) | - орденом "За мужність" lll ступеню (посмертно). | ||
Вічна пам’ять Герою! | |||