Горбенко Сергій Геннадійович: відмінності між версіями
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Горбенко Сергій | [[Файл:Горбенко Сергій.jpg|міні]] | ||
=== '''09.06.1987 – 15.08.2024''' === | === '''09.06.1987 – 15.08.2024''' === | ||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Старший лейтенант. Командир роти 2 стрілецької роти 110 батальйону 111 ОБрТрО в/ч А7276. | Старший лейтенант. Командир роти 2 стрілецької роти 110 батальйону 111 ОБрТрО в/ч А7276. | ||
Працював: | |||
КП Фармація Завідуючим аптеки | |||
Навчався: | |||
Національний фармацевтичний університет за спеціальністю,"Фармація". | |||
Хобі: | |||
футбол, також його улюбленим заняттям вдома був спорт. Любив працювати з «залізом» — штанга, блини, гирі. Також тренувався на груші, підтримуючи хорошу фізичну форму. | |||
Життєва позиція — жити по совісті, служити з честю і любити безмежно. | |||
Як старший лейтенант, командир роти — він був відповідальним, справедливим і відданим своїй справі, завжди ставив обов’язок і людей поруч із собою понад усе. | |||
Як чоловік — був надійною опорою, вірним і щирим у своїх почуттях. | |||
Як батько — найкращим прикладом сили, доброти та гідності, який виховував не словами, а власним життям. | |||
Його життєва позиція — це правда, честь, відповідальність і безмежна любов до родини та України. | |||
Головні принципи: | |||
його життя будувалося на честі, відповідальності та вірності. | |||
Як старший лейтенант і командир роти — він керувався обов’язком, справедливістю та турботою про своїх побратимів. Завжди був там, де найважче, приймав рішення впевнено і ніс відповідальність за кожного свого бійця. | |||
Як чоловік — був опорою, підтримкою і надійним плечем. Любив щиро, глибоко і віддано. | |||
Як батько — був найкращим прикладом сили, доброти та честі. Вчив не словами, а вчинками. Його любов — назавжди в серці його дітей. | |||
Його принципи — це вірність, мужність, гідність і безмежна любов до своєї родини та України. | |||
Військовий шлях: | |||
Горбенко Сергій Геннадійович добровільно став на захист України у найважчий для держави час. Свою службу розпочав на посаді командира взводу у складі 110-го батальйону 111 окремої механізованої бригади. | |||
У ході служби проявив відповідальність, рішучість і високі лідерські якості, здобув авторитет серед побратимів та командування. | |||
За сумлінне виконання обов’язків був підвищений у званні до старшого лейтенанта та призначений на посаду командира роти 111. | |||
До останнього залишався вірним військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання та захищаючи Україну. | |||
Загинув поблизу населеного пункту Юріївка Бахмутського р-ну Донецької обл. | Загинув поблизу населеного пункту Юріївка Бахмутського р-ну Донецької обл. | ||
Поточна версія на 11:05, 16 квітня 2026

09.06.1987 – 15.08.2024
Позивний: «ГОРИНИЧ»
Старший лейтенант. Командир роти 2 стрілецької роти 110 батальйону 111 ОБрТрО в/ч А7276.
Працював:
КП Фармація Завідуючим аптеки
Навчався:
Національний фармацевтичний університет за спеціальністю,"Фармація".
Хобі:
футбол, також його улюбленим заняттям вдома був спорт. Любив працювати з «залізом» — штанга, блини, гирі. Також тренувався на груші, підтримуючи хорошу фізичну форму.
Життєва позиція — жити по совісті, служити з честю і любити безмежно.
Як старший лейтенант, командир роти — він був відповідальним, справедливим і відданим своїй справі, завжди ставив обов’язок і людей поруч із собою понад усе.
Як чоловік — був надійною опорою, вірним і щирим у своїх почуттях.
Як батько — найкращим прикладом сили, доброти та гідності, який виховував не словами, а власним життям.
Його життєва позиція — це правда, честь, відповідальність і безмежна любов до родини та України.
Головні принципи:
його життя будувалося на честі, відповідальності та вірності.
Як старший лейтенант і командир роти — він керувався обов’язком, справедливістю та турботою про своїх побратимів. Завжди був там, де найважче, приймав рішення впевнено і ніс відповідальність за кожного свого бійця.
Як чоловік — був опорою, підтримкою і надійним плечем. Любив щиро, глибоко і віддано.
Як батько — був найкращим прикладом сили, доброти та честі. Вчив не словами, а вчинками. Його любов — назавжди в серці його дітей.
Його принципи — це вірність, мужність, гідність і безмежна любов до своєї родини та України.
Військовий шлях:
Горбенко Сергій Геннадійович добровільно став на захист України у найважчий для держави час. Свою службу розпочав на посаді командира взводу у складі 110-го батальйону 111 окремої механізованої бригади.
У ході служби проявив відповідальність, рішучість і високі лідерські якості, здобув авторитет серед побратимів та командування.
За сумлінне виконання обов’язків був підвищений у званні до старшого лейтенанта та призначений на посаду командира роти 111.
До останнього залишався вірним військовій присязі, мужньо виконуючи бойові завдання та захищаючи Україну.
Загинув поблизу населеного пункту Юріївка Бахмутського р-ну Донецької обл.
Нагороджений:
- медаллю «За вірну службу»;
- почесним нагрудним знаком «Сталевий Хрест»;
- нагрудним знаком 111 ОБрТрО ІII, ІІ та І ступенів;
- почесною відзнакою командира 111 ОБрТрО;
- знаком пошани «Захиснику Луганщини»;
- відзнакою Президента України «За Оборону України»;
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
- орденом «За мужність» ІІ ступеня (посмертно).
Вічна пам’ять Герою!