Кубай Юрій Іванович: відмінності між версіями

Bashanova (обговорення | внесок)
Створена сторінка: міні 28.08.1970 – 16.04.2025 Позивний: «Батя» Старший солдат. Старший стрілець – оператор 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А4741 в/ч А1314 Сухопутних військ ЗСУ....
 
Tovstyka (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
(Не показано 4 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Кубай Юрій Іванович.jpg|міні]]
[[Файл:Кубай Юрій Іванович.jpg|міні|475x475пкс]]
28.08.1970 – 16.04.2025


=== 28.08.1970 – 16.04.2025 ===
Позивний: «Батя»
Позивний: «Батя»


Старший солдат. Старший стрілець оператор 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А4741 в/ч А1314 Сухопутних військ ЗСУ.
Старший солдат, старший стрілець-оператор 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону в/ч А4741 Сухопутних військ ЗСУ.


Місце народження: с. Кищенці Маньківського р-ну Черкаської обл.
Юрій Іванович народився 28 серпня 1970 року в селі Кищенці Маньківського району Черкаської області у сім’ї колгоспників Івана та Олександри. Він був третьою дитиною в родині, маючи старших брата та сестру.


Загинув поблизу населеного пункту Багатир Волноваського р-ну Донецької обл.
Своє дитинство Юрій провів у Кищенцях. Після закінчення 10 класів пройшов школу ДОСААФ і здобув професію водія, яка стала основною у його житті.
 
У 1988 році Юрія призвали до лав армії, де він служив у Києві водієм, перевозив учнів танкового училища. Після служби у 1991 році працював водієм у Маньківському ДФСТ «Колос», де перевозив спортсменів і відповідав за життя дітей.
 
У 1993 році Юрій переїхав до Києва і працював у Головному управлінні МВС, де пропрацював до 1999 року. Потім працював водієм у компаніях «Квант-Ефір» (1999–2004) та «Квіза-Трейд» (2004–2020).
 
У 1994 році одружився зі Світланою. У подружжя народилися син Максим та донька Марґаріта. Юрій Іванович виховав дітей і став дідусем двох онучок — Вероніки та Лізи.
 
Повернувшись на Маньківщину у 2021 році, Юрій придбав будинок у селі Мала Маньківка.
 
24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення Росії, він став на блокпост, а весною того ж року без вагань пішов добровольцем захищати рідну землю та Україну.
 
Юрій служив у в/ч 4741, проходив службу у Рогах, Полтаві, Харкові, Запоріжжі. Брав участь у бойових завданнях, був серед 150 військових, які потрапили під обстріл в учбовій частині Дніпропетровська.
 
28 серпня 1970 — 16 квітня 2025. Юрій Іванович загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Багатир Волноваського району Донецької області.
 
Його пам’ять житиме у серцях рідних, друзів та побратимів.
 
'''Вічна слава Герою!'''