Завірюхін Ігор Анатолійович: відмінності між версіями

← Попереднє редагування

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:Завірюхін Ігор Анатолійович.jpg|200px|thumb|left|Завірюхін Ігор Анатолійович]]
+[[Файл:Завірюхін Ігор Анатолійович.jpg|444x444px|thumb|left|Завірюхін Ігор Анатолійович]]
-.01.1957 -30.01.2015
+=== 03.01.1957 - 30.01.2015 ===
+Розвідник, інструктор Збройних сил України, майор у відставці, доброволець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (до жовтня 2014 — 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь»). Офіційно зарахований до 25-го батальйону у вересні 2014 року на посаду офіцера по зв'язках з громадськістю.
+У грудні 2014 року Ігоря та його бойових товаришів відправили додому на ротацію, а вже в січні терміново викликали до зони проведення АТО на дебальцівський фронт. Їх відправили у Нікішине, де вони мали б замінити бійців зі 128-ї бригади, але територія була вже під владою війська противника. Командування наказало відходити на Рідкодуб, але в районі вже розпочались бої. 30 січня 2015 року в одному з дворів Рідкодуба Ігор Завірюхін від вибуху міни був поранений осколком у голову та загинув на місці. Тіло бійця вдалося вивезти з поля бою лише через місяць, після переговорів.
-Розвідник, інструктор Збройних сил України, майор у відставці, доброволець 25-го окремого мотопіхотного батальйону «Київська Русь» (до жовтня 2014 — 25-й батальйон територіальної оборони «Київська Русь»). Офіційно зарахований до 25-го батальйону у вересні 2014 року на посаду офіцера по зв'язках з громадськістю.
+Героя поховали у селі Велика Димерка.
-У грудні 2014 року Ігоря та його бойових товаришів відправили додому на ротацію, а вже в січні терміново викликали до зони проведення АТО на дебальцівський фронт. Їх відправили у Нікішине, де вони мали замінити бійців зі 128-ї бригади, але там вже були війська противника. Командування наказало відходити на Рідкодуб, але й там вже були бої. 30 січня 2015 року в одному з дворів Рідкодуба Ігор Завірюхін від вибуху міни був поранений осколком у голову та загинув на місці. Тіло бійця вдалося вивезти з поля бою лише через місяць, після переговорів.
-Поховали у селі Велика Димерка.
+грудня 2015 року указом Президента України посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі».
-грудня 2015 року указом Президента України посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня — «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі». На честь загиблого бійця назвали вулицю Ігоря Завірюхіна у Броварах.
-Розміщення меморіальної дошки на фасаді будинку № 5-Б, під’їзд № 2, по вулиці Голуба Аркадія (де він проживав).
-Вічна пам’ять Герою!
+грудня 2015 року у Броварах на честь загиблого бійця назвали вулицю імені Ігоря Завірюхіна у Броварах та встановлено меморіальну дошку на фасаді будинку № 5-Б, під’їзд № 2, по вулиці Голуба Аркадія (де він проживав).  Вічна пам’ять Герою!