Амелькін Степан Вікторович: відмінності між версіями

← Попереднє редагування

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-[[Файл:11.png|200px|thumb|left|Підпис під зображенням]]
+[[Файл:Амелькін Степан Вікторович.jpg|thumb|left|Амелькін Степан Вікторович]]
+=== 22.03.1988 - 27.05.2022 ===
+Герой народився 22 березня 1988 року у Дарницькому районі столиці. У 2005 році закінчив загальноосвітню школу №237, став студентом Державного університету Телекомунікацій, де отримав диплом спеціаліста у сфері зв'язку та телекомунікацій.
+Ще будучи учнем дев'ятого класу, влаштувався на свою першу роботу в ДАХК «Каскад» зв'язківцем . З 2017 року і до останніх днів був працівником Державного підприємства «Українські спеціальні системи».
+лютого 2022 року, коли почалось повномасштабне вторгнення росії на територію України, не зміг залишитись осторонь та вступив до лав захисників країни в ДФ «Хорт». Коли війська окупанта відступили від Києва, вирішив надалі боронити рідну землю.
+З 8 травня 2022 року проходив службу в лавах ЗСУ.
+травня 2022 року на Лисичанському напрямку першим побачив ворога, який намагався здійснити прорив, та підняв за бойовою тривогою своїх побратимів, після чого першим прийняв бій та отримав поранення несумісні з життям. Завдяки професійним діям зміг врятувати своїх побратимів. Степан був патріотом та став прикладом справжнього Героя , відданого своїй Батьківщині.
-.03.1988-27.05.2022
+Мріяв одружитись, мріяв про власних дітей, мріяв про велике майбутнє, але ...
-Герой народився 22 березня 1988 року у Дарницькому районі столиці. У 2005 році закінчив загальноосвітню школу 237, став студентом Державного університету Телекомунікацій, де отримав диплом спеціаліста у сфері зв'язку та телекомунікацій.
-Ще будучи учнем дев'ятого класу, влаштувався на свою першу роботу в ДАХК «Каскад» зв'язківцем та пропрацював там багато років. З 2017 року і до останніх днів був працівником Державного підприємства «Українські спеціальні системи».
-лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України - не зміг залишатись осторонь та вступив до лав захисників країни в ДФ «Хорт». Коли війська окупанта відступили від Києва, вирішив надалі боронити рідну землю.
-З 8 травня 2022 року проходив службу в лавах ЗСУ.
-травня 2022 року в Лисичанському напрямку першим побачив ворога, який намагався здійснити прорив та підняв за бойовою тривогою своїх побратимів, після чого першим прийняв бій та отримав поранення несумісні з життям. Завдяки своїм професійним діям зміг врятувати своїх побратимів. Степан був комунікабельним, веселим, відповідальним - завжди готовим прийти на допомогу.
-З близьких родичів у нього залишилися дружина з дитиною та сестра…
-Похований на Бортничанському кладовищі.
 Вічна пам’ять Герою!