Іванов Руслан Васильович: відмінності між версіями

DeleteAcc (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Rda-bashanova (обговорення | внесок)
 
(Не показані 8 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Ruslan Vasylovich Ivanov.png|міні]]
[[Файл:5474300397510924154.jpg|міні]]


26.08.1990 -12.04.2023  
=== 26.08.1990 - 12.04.2023 ===
Позивний: "Булат"
 
Звання: Лейтенант
 
Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
 
Народився Руслан 26 серпня 1990 року у місті Києві, з 1994 року проживав у Дарницькому районі. Навчався у 315 гімназії, та 62 школі.


Позивний: "Булат"
Пройшов військову службу в Управлінні державної охорони України.
В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З дитинства та протягом всього життя займався спортом.
 
Закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.


Звання: Лейтенант.
У 2014 році став на захист міста Слов’янськ, отримав статус учасника бойових дій, та ветерана війни.
З початком повномасштабного вторгнення боронив столицю з напрямку Броварів. 22 лютого 2023 року вступив до лав Збройних Сил України, у ГУР обіймав посаду офіцера групи четвертої служби. 12 квітня 2023 року у ході виконання бойового завдання Руслан отримав поранення в ногу, і  не зміг залишити своїх побратимів, але невдовзі отримав осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, в селищі Хромове, Бахмутського району, Донецької області, яке й стало для нього фатальним.


По закінченню школи пішов служити в Управління Державної Охорони України. В 2014 році стояв на захисті Словʼянська. З дитинства займався спортом.. В УДОУ за 10 років служби приймав участь у змаганнях з рукопашного бою, отримував багато відзнак. З початку повномасштабного вторгнення боронив напрямок Броварів.
«Булат» - зразок справжнього українця, патріота, побратима, друга, він був мужнім воїном, людиною слова, слугував прикладом незламності та міцності духу, яким і має бути справжній чоловік.


12 квітня 2023 року отримав поранення в ногу, його побратими казали йому здавати назад, але він був такою людиною ,що не міг їх залишити, але осколкове вогнепальне, наскрізне поранення голови, у ході виконання бойового завдання в селищі Хромове, Бахмутському районі, Донецької області, все ж забрало його життя.  
Похований Захисник на Лісовому кладовищі на Алеї Героїв.


Похований Руслан на Лісовому кладовищі, в місті Києві, на алеї Героїв.
Нагороджений:


Нагороди:
- відзнакою Президента України «За учать в антитерористичній операції»;


- Відзнака Президента України «За учать в антитерористичній операції»;
- нагрудним знаком «Ветерана війни – учасник бойових дій»;


- Відзнака «Ветерана війни»;
- відзнакою УДО України «За мужність»;


- Відзнака відомча УДО України «За мужність»;
- орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);


- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- медаллю «Честь. Слава. Держава» (посмертно).


Вічна слава Герою!
Вічна слава Герою!