Перегляд вихідного коду сторінки Притика Дмитро Миколайович

[[Файл:Dmytro Mykolayovych Prytika.jpg|міні]]

=== 18.12.1971 - 02.04.2023 ===
Позивний: «Хвиля»

Звання: Солдат, стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти.

Навчався: Київський політехнічний інститут по спеціальності «Спеціалізовані комп’ютерні системи», інженер – системотехнік.

Працював за фахом.

Його життєві цінності: «Честь і обов’язок; хто, якщо не я; живи своїм розумом; будь там, де ти потрібен»

Патріот України з дитячих років. Був спокійним, врівноваженим, вдумливим

24 лютого 2022 року добровільно з’явився до військкомату і був мобілізований. Служив стрільцем – снайпером 5 роти 126 батальйону 112 окремої бригади тероборони. Учасник бойових дій у Донецькій області: Краматорський район смт Новоселівка; Слов’янський район с Пришиб; Бахмутський район с. Григорівка. 

Пройшов курс підготовки операторів БПЛА. За час військової служби зарекомендував себе виключно позитивно. Командири та побратими поважали його як «безвідмовного, стратегічно-розумного, найввічливішого, найдобрішого, готового до всіх викликів війни бойового товариша. Проявив мужність, героїзм, стійкість рішучість і до останнього залишився вірним Військовій Присязі й українському народові».

Помер в місті Києві 02 квітня 2023 року в результаті нещасного випадку.

Похований на Алеї Слави Лісового кладовища міста Києва.

Нагороджений:

-	Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест»;

-	Нагрудний знак «Ветеран війни».

СЛАВА ГЕРОЮ!