Перегляд вихідного коду сторінки Литвинський Юрій Олексійович

[[Файл:Литвинський Юрій Олексійович.jpg|200px|thumb|left|Литвинський Юрій Олексійович]]

=== 03.11.1967 - 10.08.2014 ===
Полковник резерву (посмертно), Заступник командира 2-го батальйону спеціального призначення з озброєння – начальник технічної частини військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України, 2-й батальйон спеціальногопризначення «Донбас» військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об‘єднання Національної гвардії України.

10 серпня 2014 р. група з 15 бійців, яку очолював підполковник резерву Ю.О. Литвинський, рухаючись на допомогу бійцям, що вели бій за м. Іловайськ, виявила на мосту, через який пролягав шлях з Іловайська, ознаки мінування. Підрив мосту, по якому повинна була пройти військова техніка, спричинив би значні втрати серед особистого складу батальйону, техніки, озброєння. Гвардійцям вдалося запобігти підриву моста, та вони потрапили під обстріл із великокаліберних снайперських гвинтівок і кулеметів диверсійної групи противника. Під час бою диверсанти були відкинуті, але підполковник Ю.О. Литвинський (позивний «Монгол»), полковник Бойко Ю.М. і старший солдат резерву Р. М. Мотичак загинули, ціною власного життя забезпечивши просування батальйону та врятували десятки товаришів, які через запланований підрив мосту могли б потрапили в оточення.
Указом Президента України №651/2014 від 14 серпня 2014 року «за особливу мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» підполковник Литвинський Ю.О. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

15 серпня 2014 року за мужність і самовіддані дії, виявлені під час виконання своїх службових обов’язків, підполковника резерву Литвинського Ю.О. зараховано до списку особового в/ч 3027 НГУ.
26 листопада 2015 року наказом командувача Національної гвардії України підполковнику резерву Ю.О. Литвинському присвоєно звання полковника резерву.
Литвинський Ю.О. нагороджений медалями та знаками:
Указом Президента України від 17.02.2016 р. № 53/2016 відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
розпорядженням Київського міського голови від 11.12.2017 р. № 966 Литвинського Ю.О. нагороджено медаллю «Честь. Слава. Держава»;
указом Патріарха Київської і всієї Руси-України Філарета від 10.05.2018 р. № 22813 медаллю «За жертовність і любов до України»;
від Міністерства оборони України наказом №07 від 07.09.2017 відзнакою «Гордість батальйону «Донбас»» (№ 043);
від громади м. Києва 20.02.2016 р. № 072 нагрудним знаком «Герой-киянин: пам'ять і честь»;
від громади м. Лисичанськ від 24.07.2015 р. медаллю «За заслуги перед містом»;
медаллю «Батальйон Донбас «За відвагу»» № 394 від 14.03.2017 р.;
від ГО ВПО учасників АТО «Справедливість» наказом від 28.08.2015 р. № 1 пам’ятним нагрудним знаком «Іловайськ – 2014» (№ 0079);
від ГО «Схід і Захід – Україна» медаллю «Захисник-доброволець» від 14.03.2017 р. №083.

Похований на Лісовому кладовищі. 
29 травня 2015 року на фасаді будівлі гімназії № 117 міста Києва, де навчався Литвинський, було відкрито меморіальну дошку в його честь.
Упродовж 10 серпня — 10 жовтня 2018 року відбувалося громадське обговорення проекту перейменування вулиці Російської в Києві на честь Юрія Литвинського.
У Героя залишилася дружина. 

Вічна пам’ять Герою!