Шигоцький Сергій Ігорович

03.10.1991 – 24.08.2025

Позивний: «ТАНЦОР»

Солдат. Пілот 22 ОМПБ.

Сергій Ігорович Шигоцький «ТАНЦОР» народився в Києві 3 жовтня 1991 року. Молодий воїн, якому назавжди 33.

Сергій вступив до лав ЗСУ у третю річницю повномасштабного вторгнення — 24 лютого 2025 року. Служив у 80-й бригаді Десантно-штурмових військ, брав участь у боях на Курщині. Неодноразово знищував ворожі дрони зі своєї зброї, тим самим рятуючи побратимів і себе. Тримав позиції та знищував ворога. Сергій ризикуючи життям, протягом двох діб виносив тіло загиблого побратима з Курська — це було майже неможливо під постійними обстрілами. Це вдалося зробити і вийти неушкодженим. Після виходу Сергій переніс складну операцію. Він мав право залишитися в тилу після реабілітації, але свідомо обрав повернутися на передову. За власним бажанням перевівся до 22 ОМПБ (окремого мотопіхотного батальйону), де став пілотом FPV-дронів — він дуже цього прагнув. Сергій проходив службу в Краматорську на Донеччині та в н. п. Іванопілля. Під час виконання бойового завдання отримав вибухову травму, несумісну з життям. Його серце зупинилося — він віддав своє життя рівно за пів року служби, 24 серпня 2025 року, у День Незалежності України. Своїм життям він врятував побратимів від смерті. Герої не вмирають — вони залишають нам майбутнє, яке ми повинні берегти й пам’ятати ціну нашої свободи.

Сергія пам’ятають як чемпіона зі спортивних бальних танців, тренера, людину з добрим серцем, життєрадісного та усміхненого.

Тепер його пам’ятатиме покоління як мужнього молодого воїна, який боронив Україну і віддав найцінніше — своє життя.

Сергія словами:

- Не як ти хочеш, а як Бог дасть!

- Не слухай тих, хто каже тобі, що ти чогось не можеш. Навіть якщо це

кажу я... У тебе є мрія — бережи її. Коли люди чогось не можуть, вони

думають, що і ти не зможеш. Але якщо ти чогось хочеш — вперед!

БЕЗ ЗАЙВИХ СЛIВ!

Нагороджений:

- медаллю «Честь. Слава. Держава».